Невірне нарахування посадових окладів та окладів за військове звання є системною проблемою, яка призводить до недонарахування щонайменше 30 % грошового забезпечення на місяць.
Суть проблеми
Сьогодні порядок нарахування і виплати грошового забезпечення військовослужбовцям регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка була прийнята 30 серпня 2017 року.
Вказана постанова в первинній редакції передбачала, що посадові оклади та оклади за військовими званнями військовослужбовців напряму залежатимуть від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
При цьому було закріплено, що мінімально допустимий розмір такого прожиткового мінімуму, закладений в основу розрахунків, має бути не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Однак вже у лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» зазначений порядок розрахунку було змінено. Так, було скасовано можливість щорічного перерахунку грошового забезпечення у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, натомість застосуванню підлягав прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн.).
У січні 2020 року пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, в судовому порядку було скасовано і визнано протиправним та відновлено його попередню редакцію, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Таким чином, з 29.01.2020 військовим поновили право на проведення розрахунку грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Натомість зберігалась ситуація, коли військові частини не виконували положень законодавства щодо перерахунку окладів в добровільному порядку. В такому випадку, право військових на належну оплату праці можливо відстояти лише в судовому порядку.
Невірний обрахунок посадових окладів та окладів за військовим званням призводить до недорахування щонайменше 30 % грошового забезпечення, що у свою чергу впливає також на подальший розмір одноразових видів грошового забезпечення (вихідної допомоги, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення), ПЕНСІЇ тощо.
Детальніше про це, за ПОСИЛАННЯМ.
При судовому захисті права на нарахування і виплату належної суми посадового окладу та окладу за військовим званням, важливо, щоб мінімально допустимий розмір прожиткового мінімуму, закладений в основу розрахунків, був не меншим, ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Наведемо практичні розрахунки
Для розуміння важливості вірного застосування прожиткового мінімуму для проведення розрахунків окладів, обрахуємо розмір недоотриманого грошового забезпечення військового у військовому званні «капітан» та з посадою, відповідною тарифному розрядові «21» за 2020-2021 роки.
Відповідно до Додатка 1 та 14 Постанови КМУ №704:
за 21 тарифним розрядом – тарифний коефіцієнт відповідає розміру 2,64;
за військовим званням «капітан» передбачено тарифний коефіцієнт 0,72.
Військовому нараховувався посадовий оклад:
2,64 (тарифний коефіцієнт) Х 1762,00 грн. (прожитковий мінімум станом на 01.01.2018) = 4650,00 грн.
та оклад за військовим званням:
0,72 (тарифний коефіцієнт) Х 1762,00 грн. (прожитковий мінімум станом на 01.01.2018) = 1270,00 грн.
Однак, станом на 01.01.2020:
прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2102,00 грн.;
мінімальна заробітна плата - 4723,00 грн.;
50 % відсотків від мінімальної заробітної плати – 2361,50 грн.
Станом на 01.01.2021:
прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2270,00 грн.;
мінімальна заробітна плата - 6000,00 грн.;
50 % відсотків від мінімальної заробітної плати – 3000,00 грн.
Тобто протягом 2020-2021 50 % мінімальної заробітної плати перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином вихідний показник, який повинен братися для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням станом на 2020 рік, повинен бути 2361,50 грн. замість 2102,00 грн, та 3000,00 грн. замість 2270,00 грн на 2021 рік.
Натомість, нарахований належним чином посадовий оклад мав би бути у наступному обсязі:
2,64 (тарифний коефіцієнт) Х 2361,50 грн. (50 % мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020) = 6230,00 грн.
2,64 (тарифний коефіцієнт) Х 3000,00 грн. (50 % мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021) = 7920,00 грн.
та оклад за військовим званням:
0,72 (тарифний коефіцієнт) Х 2361,50 грн. (50 % мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020) = 1700,00 грн.
0,72 (тарифний коефіцієнт) Х 3000,00 грн. (50 % мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021) = 2160,00 грн.
Таким чином, за умови проведення перерахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, розмір заборгованості по грошовому забезпеченню може складати у 2020 році – 34 %, а у 2021 році – 70 %.
Окремо варто звернути увагу, що вказане питання є актуальним і для тих військовослужбовців, які вже здійснили перерахунок грошового забезпечення в судовому порядку, адже військові частини здійснювали такий перерахунок, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, який є меншим за розмір 50 % мінімальної заробітної плати. А тому військовослужбовці зберігають можливість здійснити повторний перерахунок грошового забезпечення та отримати невиплачену частину грошового забезпечення.
Сподіватися на добровільний перерахунок грошового забезпечення навряд чи ефективно. Ефективно кожному спробувати відстоювати свої права в суді. І перспектива для цього є!
У зазначених вище випадках своє право на виплату заборгованості по грошовому забезпеченню слід відстоювати в судовому порядку. Наша команда має позитивну практику з вказаних питань.
Приєднуйтесь до нашого Telegram каналу та залишайтесь в курсі новин законодавства і судової практики у військовому праві.
Буде цікаво знати: