НЕЗАКОННЕ ЗВІЛЬНЕННЯ
ОСКАРЖЕННЯ НАКАЗІВ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
Статтею 43 Конституції України закріплене право кожного громадянина на працю, тобто можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає. При цьому право на працю включає, зокрема, і захист громадян від випадків незаконного звільнення.
Як захистити себе від незаконного звільнення? Як діяти та куди звертатись, коли звільнили?
Найкращим способом захисту своїх трудових прав є звернення з позовом до адміністративного суду за підсудністю.
Таким чином можна не лише домогтись визнання наказу про звільнення незаконним, а й також поновитися на посаді і стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Якщо немає підстав для звільнення:
Кодексом законів про працю чітко встановлено, що підставами для звільнення (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця) можуть бути лише у разі:
-
зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
-
виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
-
систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
-
прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
-
нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
-
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
-
поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
-
вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Якщо допущено порушення процедури звільнення:
Законодавство передбачає спеціальні процедури для кожної з підстав для звільнення працівника, дотримання яких є обов'язковим.
У деяких випадках звільненим передбачається виплата вихідної допомоги, у інших випадках - обов'язковим є попередження про звільнення за 2 місяці, в інших - з попередньою процедурою отримання пояснень стосовно причин вчиненого проступку (зокрема, у разі невиконання працівником трудових обов'язків).
Якщо існують особливі обставини:
Так, працівника не може бути звільнено за жодних обставин, якщо:
-
працівником є вагітна жінка, або матір з дітьми до 3 років, або одинока матір з дітьми віком до 14 років
-
працівник є неповнолітнім
-
працівник є членом виборного оргну профспілки (якщо відсутня згода вищого профспілкового органу підприємства)
Належний спосіб захисту прав працівників залежить від конкретних обставин ситуації та самого оскаржуваного наказу. У разі сумнівів - радимо Вам звернутися за консультацією та правовою допомогою до спеціалістів нашого Подільського Юридичного Центру.
Опишіть Вашу проблему стосовно проходження військової служби в Чат (внизу сторінки) або ж зателефонуйте за нашим номером.