У 2017 році з метою так званої чистки житлової черги, житлові комісії масово стали приймати рішення про зняття з квартирного обліку тих військовослужбовців, які були звільненні у зв’язку із закінченням строку контракту. І байдуже, що такий військовий мав вислугу понад 20 років, здобув право на пенсію та по суті «вийшов на пенсію».
Однак це не рахувалося, та рішенням житлової комісії військової частини, оформленого протоколом, таких колишніх військових зі складом сім’ї знято з квартирного обліку поліпшення житлових умов, дослівно: «У зв’язку зі звільненням з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 наказу Міністра оборони України від 30.11.2011 №737, а саме у зв’язку із закінченням контракту».
Так от, такі дії житлової комісії є явно протиправними, що нашою командою було доведено у Верховному Суді.
В даній статті спробуємо коротко та доступно пояснити, чому ж житлова комісія за таких обставин не права.
Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Право на житло визначає і ст. 1 Житлового кодексу Української РСР (Далі – ЖК Української РСР) якою визначено, що це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител.
Відповідно до частини 1 ст. 12 Закону раїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Далі – Закон № 2011-XII) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Саме ст. 20 Закону № 2011-XII є спеціальною нормою матеріального права, яка гарантує військовослужбовцям таке право та визначає умови для реалізації цього права – наявність вислуги на військовій службі 20 років і більше.
Статтею 47 ЖК Української РСР визначено норму житлової площі, яка встановлена в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Крім того ст. 50 ЖК Української РСР передбачено вимоги, що ставляться до жилих приміщень. Зокрема при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.
Це ж саме визначено п. 4.3. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщенням, затвердженої наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337 (Далі – Інструкція №737), якою врегульовано порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Жиле приміщення надається військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у цьому населеному пункті, але не більше 13,65 квадратних метра жилої площі на одну особу, при цьому враховується жила площа у квартирі (будинку), яка знаходиться у приватній власності військовослужбовця або членів його сім’ї, якщо ними не використані житлові чеки.
Пунктом 1.5 Розділу І Інструкції № 737 визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.
Статтею 34 Житлового кодексу Української РСР визначено підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов. Зокрема потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок п. 1 ч. 1 ст. 34 Кодексу).
Відповідно до ЖК Української РСР, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв'язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, згідно ст.38 ЖК Української РСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Постановою Роди Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470 затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (Далі – Правила).
Згідно п. 10 Правил, громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.
Крім того, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 (Далі – Порядок № 1081) визначено механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей ( п.1 Порядку, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 3 Порядку №1081 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Крім того, даний Порядок №1081 передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п. 30 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Такий перелік є вичерпним.
Таким чином, системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави до обґрунтованого висновку про те, що основним критерієм для набуття військовослужбовцем права на отримання соціальних гарантій після звільнення з військової служби, у тому числі й на забезпечення житловою площею згідно встановленої норми, є наявність вислуги на військові службі 20 років і більше. Саме тому, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей, мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення з військової служби в запас чи відставку. Закінчення строку контракту є лише визначеною законом підставою до звільнення, оскільки така підстава як «звільнення з військової служби у зв’язку із набуттям права на пенсію», законом не визначена.
А тому при наданні оцінці наявності підстав для зняття особи з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині та можливості застосування до останнього положень абз. 1 п. 2.16 Інструкції №737, житвлим комісіям військових частин слід було виходити із системного аналізу вимог вище вказаного законодавства та зокрема із положень ч. 1 ст. 12 Закону № 2011-XII в частині наявності у військовослужбовця 20 років і більше вислуги.
Крім того, згідно п. 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України №737 від 30.11.2011, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів Міністерства оборони України жилого приміщення для постійного проживання; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.
У вищезазначеному пункті вказаного нормативно-правового акту міститься вичерпний перелік підстав зняття військовослужбовців з квартирного обліку.
В свою чергу, відповідно до абз. 1 п. 2.16 Інструкції №737 військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.
Пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081, передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Згідно п. 9 ст. 12 Закону № 2011-XII , військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
При цьому, граматичний аналіз вказаних норм свідчить про те, що дія вказаної норми не пов'язується з тим, з якої підстави військовослужбовець звільнений в запас. Підстави звільнення стосуються лише звільнення у відставку, на що вказує вжитий законодавцем сполучник «або», який підкреслює взаємо виключення перелічуваних підстав та вказує на їх роздільність.
В даній статті наведені вимоги нормативно-правових актів, які були чинні станом на 2017 рік.
Якщо у Вас склалася подібна ситуація, ЗВЕРТАЙТЕСЯ прямо зараз в ЧАТ!
Ми здатні Вам допомогти!
Вам може бути цікаво: