26 квітня 1986 року відбулась найбільша ядерна катастрофа в усьому світі, що має жахливі наслідки для всього людства, пов’язані, зокрема, з завданою людському здоров’ю і життю шкодою.
Держава надає особам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи певні гарантії та пільги, зокрема, щодо зменшення пенсійного віку.
Основним нормативно – правовим актом, що регулює дане питання, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Далі – Закон).
Так, стаття 55 Закону визначає, що особам які є ліквідаторами Чорнобильської катастрофи чи особами, які постраждали внаслідок даної катастрофи, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Тож в даній статті розберемо найбільш важливі питання, що стосуються пільги - зменшення пенсійного віку та права на призначення пенсію.
1) Які категорії осіб мають право на зменшення пенсійного віку?
Стаття 14 Закону визначає, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
- 1 категорія: особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
- 2 категорія: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження;
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
- 3 категорія: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році,
а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
- 4 категорія: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Тож для отримання пільг, зокрема, для зменшення пенсійного віку, необхідно відноситися до однієї із цих категорій.
2) Які документи підтверджують право на пільги щодо зменшення пенсійного віку?
Основним та обов’язковим документом, який підтверджує право на отримання пільг, зокрема, для зменшення пенсійного віку, є посвідчення ліквідатора/ особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таке посвідчення видається уповноваженим органом відповідно до кожної категорії осіб, визначеною ст. 14 Закону.
Без вказаного посвідчення призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є неможливим.
Крім цього, перелік документів, який подається до пенсійного фонду, в кожній ситуації є особливим. Зокрема, такими документами можуть бути довідки з місця навчання/роботи, довідка про проживання на певній території, тощо.
3) Як здійснюється обрахунок зменшення пенсійного віку?
Щодо зменшення віку, то насамперед потрібно зазначити, що розмір пенсійного віку, що підлягає зменшенню, залежить від категорії осіб.
До прикладу:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку у розмірі 10 років;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку у розмірі 10 років;
3) особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, мають право на зменшення пенсійного віку у розмірі 4 роки (початкова ставка) та додатково 1 рік за кожний рік. Крім того щодо даної категорії осіб, важливим є питання застосування початкової величини зниження пенсійного віку, яку Пенсійний фонд часто ігнорує та протиправно не застосовує її.
Таким, чином, для визначення розміру зменшення пенсійного віку насамперед потрібно визначатися до якої категорії осіб ви відноситесь.
При цьому, пенсійний вік може бути знижено тільки за однією підставою, на ваш вибір. Тобто не можна знижувати пенсійний вік і як ліквідатору Чорнобильської катастрофи, так і особі, що постраждала від Чорнобильської катастрофи.
Варто зазначити, що зменшення застосовується як щодо страхового стажу, так і до самого пенсійного віку.
Розберемо на прикладі.
Особа, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року (2 категорія), хоче подати заяву про призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку у 2022 році.
Відповідно до ст. 26 Закону «Про обов’язкове пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком особі, яка досягла 60-річного віку необхідно мати не менше 29 років страхового стажу.
Проте у зв’язку зі зменшенням пенсійного віку(-10 років), особі необхідно мати страховий стаж 19 років, та крім цього, пенсійний вік такої особи може становити 50 років.
4) Чи може Пенсійний фонд України відмовити у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку?
У випадку, якщо ви правильно обрахували страховий стаж та пенсійний вік, а також надали до заяви про призначення пенсії копії усіх необхідних документів, то Пенсійний фонд України не має права відмовити вам у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
5) Що робити, якщо Пенсійний фонду України все ж відмовив у призначення такої пенсії?
Рішення, дії чи бездіяльність Пенсійного фонду України, як органу державної влади, можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, підводячи підсумки, для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку необхідні такі умови:
- Віднесення особи до однієї з чотирьох категорій, зазначених у ст. 14 Закону;
- Наявність достатнього пенсійного віку (з урахуванням зменшення);
- Наявність достатнього страхового стажу (з урахуванням зменшення), але не менше 15 років;
- Наявність посвідчення ліквідатора/особи, постраждалої від Чорнобильської катастрофи, встановленого зразка.
6) Найбільш поширені підстави відмови Пенсійного фонду України у призначенні Вам пенсії зі зменшенням пенсійного віку?
Нещодавно до нас звернувся клієнт, який є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи і належить до 3 категорії, оскільки станом на 1 січня 1993 року клієнт прожив у зоні гарантованого добровільного відселення більше трьох років, що дає йому право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку у розмірі 4 роки.
Клієнт звернувся з відповідною заявою до Пенсійного фонду, до якої долучив копію посвідчення особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи та докази проживання у відповідній зоні протягом 3-х років.
Проте Пенсійний фонд відмовив клієнту у призначенні пенсії, тому що у вказаний період клієнт знаходився на військовій службі в іншому місці, а тому фактичний період прожиття у відповідній зоні становить лише 1 рік 04 місяці, що не дає клієнту права на дострокове призначення пенсії.
Таке рішення Пенсійного фонду є протиправним, оскільки клієнт, отримавши відповідне посвідчення, набув відповідні пільги, в тому числі і на зменшення пенсійного віку.
Крім цього, часто Пенсійний фонд в подібних справах не враховує початкову ставку зниження пенсійного віку а також відмовляє у призначенні пенсії, якщо не надано додаткових документів, що підтверджує факт прожиття особи у певній зоні протягом відповідного періоду.
В питанні оскарження дій Пенсійного фонду України Вам допоможе команда Подільського юридичного центру, яка спеціалізується у наданні правової допомоги відповідній категорії осіб.
Для отримання юридичної консультації Ви можете залишати свої питання в ЧАТ!
Також буде цікаво: