Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-12, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Із положень ч. 2 ст. 15 Закону №2011-12 випливає, що військовослужбовцям, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.
Так, згідно із підпунктом 2 пункту 1 Постанови №889, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил, яка з 1 січня 2014 р. виплачується у розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення.
Із аналізу вище вказаних норм законодавства видно, що до складу грошового забезпечення, серед іншого, входять щомісячні доплати винагороди, які мають постійний характер. А тому оскільки додаткова грошова винагорода виплачувалась військовослужбовцям щомісяця в розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення, то вона також входить до складу грошового забезпечення та, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №2011-12, враховується при виплаті так званої «вихідної допомоги при звільненні».
Звісно, МО України не бажає здійснювати такі виплати, адже фактично розмір вихідної допомоги збільшується на 60%. Тому при її обрахунку, командування робить посилання на положення відомчих наказів в яких прописано, що військовослужбовцям, які звільняються, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Однак дані накази суперечать положенням Закону №2011-12, а тому за загально відомим правилом, для визначення складових грошового забезпечення при виплаті одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок, затверджений наказом Міністра оброни України, а Закон №2011-XII, який має вищу юридичну силу.
Така ж правова позиція висловлена судом касаційної інстанції, який зазначив: «….Оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена Постановою КМУ, виплачувалась позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер, то суди дійшли обґрунтованого висновку, що в силу положень статті 9 Закону № 2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні. Суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки встановлені частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, згідно яких для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні застосуванню підлягають не зазначені спеціальні нормативно-правові акти, а пункт 2 статті 9 Закону № 2011-XII, який має вищу юридичну силу».
Крім того, слід звернути увагу, що дійсно до 05.12.2012, тобто до прийняття Міністром оборони України наказу №825 «Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди», підставою для виплати винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, були витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця. Тобто до 05.12.2012 щомісячна додаткова грошова винагорода (яку отримували до 01.04.2013 лише окремі категорії військовослужбовців) не мала постійного характеру.
Однак з 05.12.2012 наказ Міністра оборони України №595 від 15.11.2010 не містить обов’язкових умов для виплати додаткової щомісячної грошової винагороди. А з 01.04.2013 постановою Кабінету Міністрів України №161 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889 було запроваджено інший вид щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, яка виплачується усім військовослужбовцям (підпункт 2 пункту 1 Постанови №889) крім військовослужбовців строкової служби та тих категорій військовослужбовців, яку дану винагороду отримують на підставі підпункту 1 пункту 1 Постанови №889.
Будь-яких умов необхідних для виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої підпунктом 2 пункту 1 Постанови №889, немає. Тому ця винагорода виплачується щомісячно незалежно від настання якихось обставин, а отже є одним із видів грошового забезпечення, що має постійний характер.
.
Звичайно, єдиним правильним способом отримати вихідну допомогу в повному обсязі, це судовий захист своїх прав. Тим більше, що окрім суттєвого зростання виплати вихідної допомоги, розмір останньої впливає і на розмір призначеної пенсії військовослужбовця. А тому варто за це поборотися.
Наші телефони за посиланням