Команда Подільського юридичного центру інтенсивно практикує в захисті прав пенсіонерів. Наразі ми приділяємо увагу і питанню отримання компенсацій за спричинену особі моральну шкоду.
Не секрет, що Пенсійний фонд України при здійсненні своєї діяльності вдається до трактування приписів норм права на свою користь та не виплачує особам частину пенсійного забезпечення, що закріплене законодавством. Пенсіонери мусять звертатися до суду і неодноразово доводити неправомірність дій пенсійного фонду щодо невиплати частини пенсії. Більше того, навіть після позитивного рішення суду, пенсійний фонд знову зачасту вдається до його довільного, у власних інтересах, трактування, обмежуючи особі розмір виплати та змушуючи при цьому пенсіонера вживати додаткових заходів для відновлення свого порушеного права. Таким чином виникає “порочне коло”, яке заганяє особу в глухий кут і породжує порушення душевного спокою.
Потрібно розуміти, що такими діями Пенсійний фонд України завдає не лише майнової шкоди, а й призводять до моральних страждань, які особа проживає на протязі всього періоду, протягом якого змушена захищати свої права.
Пенсійний фонд, як і будь-який орган державної влади, має діяти лише в спосіб, передбачений законодавством та Конституцією, що прямо закріплено в статті 19 Конституції України.
При цьому, стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, якщо Пенсійний фонд обмежує особу в наданих їй правах, вчиняє свавільні, необгрунтовані законом дії або не виконує рішення суду, то виникає право на компенсацію моральної шкоди, що узгоджується з статтею 56 Конституції України.
В чому полягає моральна шкода?
Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Обгрунтування спричинення моральної шкоди:
На жаль, Пенсійний фонд України, навіть усвідомлюючи факт протиправності поведінки та завдання особі шкоди, з своєї ініціативи не буде відшкодовувати моральні збитки. Тому для такого відшкодування потрібно звертатися до суду.
Практика судів з питання відшкодування моральної шкоди є досить неоднозначною. Важливим в цьому аспекті є те, що на відміну від матеріальної шкоди, відповідальність за моральну шкоду настає незалежно від наявності негативних наслідків для особи. Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц зазначає, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення Пенсійним фондом України прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, свідчить про заподіяння особі моральної шкоди.
І хоча цивільне законодавство виходить з принципу генерального делікту, за яким будь-яке заподіяння шкоди передбачається протиправним і тягне за собою, що вчинила шкоду, відшкодувати її, а отже і покладає обов'язок доказування саме на таку особу, проте аналіз практики дає підстави стверджувати, що особа якій завдана шкода, має ще й належно її обгрунтувати для отримання належної компенсації.
Зокрема при зверненні до суду потрібно обґрунтувати: в чому саме полягали протиправні дії Пенсійного фонду; весь обсяг моральної шкоди, яку особа понесла через такі дії; причинний зв'язок між дією ПФУ та моральною шкодою; обгрунтування суми компенсації, яку особа хоче отримати; інші обставини, що матимуть значення для справи.
Верховний Суд в своїй постанові від 24 березня 2020 року по справі № 818/607/17 висловив правову позицію, відповідно до якої, порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції) та завжди викликає в людини негативні емоції. Оцінка рівня негативних емоцій, що вказують на моральні страждання людини залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого.
Розмір моральної шкоди:
Кожна ситуація є індивідуальною і якщо з матеріальною шкодою все зрозуміло, то з обгрунтуванням моральної шкоди виникають свої складності.
Зокрема в постанові Верховного Суду від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20 суд визначає, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду.
Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту.
Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Тобто, у випадку заподіяння моральної шкоди Пенсійним фондом України при обгрунтуванні такої шкоди доцільно визначити всю суму, яку пенсійний фонд вам винен та строк, протягом якого ця сума не сплачується, адже невиплата пенсії, яка є основним джерелом доходу пенсіонера, є достатньою та самостійною підставою для висновку про те, що йому завдано втрат немайнового характеру у вигляді душевних страждань, психологічного навантаження, тривоги за подальшу долю пенсійних виплат.
Необхідно розуміти, що правильне обґрунтування моральної шкоди у позовній заяві збільшить шанси на отримання бажаної суми компенсації, тому потрібно ретельно прописати усі складові.
Необхідна допомога, звертайтеся в наш ЧАТ або за номером +380631156395.