Статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено право військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні (вихідної допомоги).
Така вихідна допомога розраховується виходячи з розміру грошового забезпечення за останній місяць перед місяцем звільнення з військової служби, та виплачується у відсотку (50%, 25%) за кожен повний календарний рік служби.
При цьому в розрахунок включаються ті види грошового забезпечення, які носять постійний характер (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, премія, надбавка за умови режимних обмежень тощо). Додаткові ж види грошового забезпечення, які не носять постійного характеру, тобто є разовими, в розрахунок вихідної допомоги не включаються.
Окремо варто зупинитися на індексації грошового забезпечення, яка фактично щомісяця підлягає виплаті військовослужбовцям, проте у грошове забезпечення, з якого проводиться обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, не військовими частинами включається.
Зокрема, відмовляючи у врахуванні індексації при обрахунку суми вихідної допомоги, військові частини виходять з позиції, що норми Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МО України від 07.06.2018 №260, не відносять індексацію до щомісячних складових грошового забезпечення. А тому розмір індексації не може бути врахований при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Чи правомірна такі дії? Як показує судова практика, індексація грошового забезпечення підлягає врахуванню у розмір вихідної допомоги, а відповідні дії військових частин щодо не включення індексації в такий розрахунок, є протиправними.
Зокрема статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
При цьому, з послідовного аналізу норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» слідує висновок, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Нарахування індексації грошового забезпечення проводиться щомісяця, а сума виплати залежить від встановленого індексу інфляції.
Відтак, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення виплачується військовослужбовцям в обов’язковому порядку та щомісяця, то остання має постійний характер та в силу ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" підлягає включенню в суму грошового забезпечення, з якої проводиться розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.
Однак, як показує практика, військова частина тлумачать законодавство на свій розсуд та виходить з позиції, що якщо нормами Порядку №260 індексацію не віднесено до складу щомісячного грошового забезпечення, відповідно і підстави для врахування останньої при обрахунку вихідної допомоги також відсутні.
В такому випадку своє право на виплату слід відстоювати в судовому порядку. Маємо позитивну практику з вказаного предмета спору.
Приєднуйтесь до Telegram каналу та залишайтесь в курсі новин законодавства і судової практики у військовому праві.
Також буде цікаво знати: