Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Разом з тим, спеціальними нормативними актами не врегульовано порядок виплати грошового забезпечення особам за час затримки розрахунку, зі звільненою особою, зокрема, не встановлено дати проведення остаточного розрахунку та відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які підлягають сплаті, що ставить таких осіб у вкрай невигідне становище, оскільки фактично позбавляє їх гарантій на фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків.
Зважаючи на відсутність норм у спеціальному законодавстві, військові частини користуються цим, та досить часто не проводять розрахунків по всіх належних звільненому військовослужбовцю сумах.
При цьому, слід зазначити, що відповідальність за несвоєчасний розрахунок настає у разі несвоєчасних виплат усіх сум, що належали службовцю на день звільнення, незалежно від того, чи є вони складовою грошового забезпечення і чи мають вони періодичний характер (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
А тому, за наявності підтверджених всіх юридично значимих обставин щодо невиплати належних працівникові сум при звільненні з вини власника є підстави для застосування відповідальності – виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.