Верховнй Суд 11 грудня 2019 року виніс постанову, якою задовільнив касаційну скаргу адвоката Подільського юридичного центру із земельних питань Михайла Козачука та скасував рішення Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області 2017 року.
Справу направив на новий судовий розгляд. При цьому у постанові ВС виклав висновки, важливі для володільців актів довічного володіння та їх спадкоємців.
За обставинами справи у 1992 році рішенням районної ради народних депутатів фермеру було надано у довічне успадковуване володіння (як форму власності) 20,65 га землі в межах сільської ради для організації селянського (фермерського) господарства. 19 лютого 1992 року видано відповідний державний акт.
У 2001 році голова Фермерського господарства помер. Однак його дружина, яка також була членом цього господарства продовжила користуватися земельною ділянкою.
Місцева сільська рада вирішила, що разом із смертю особи припинене й право довічного користування, тому своїми рішеннями розподілила землю іншим мешканцям села.
У 2016 році дружина звернулась до адвокатів по земельним питанням Подільського юридичного центру, які підготували відповідний позов. Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позовних вимог.
Тоді публікувалась стаття 550 гривень - замалий судовий збір для Матері-героїні з пенсією 1300 грн.
Однак Верховний суд не погодився з судами та відповідні рішення скасував.
Верховний суд погодився з позицією адвоката та визнав, що доводи касаційної скарги про те, що користувачі земельних ділянок, право яких посвідчено Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, не можуть бути позбавлені права користування, а їх спадкоємці позбавлені права бути учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння є обґрунтованими.
При цьому Верховний суд зробив важливі для фермерів висновки про те, що:
ті особи, які набули право довічного користування у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.
спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння, оскільки зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків.
З огляду на це, ті, хто отримав земельну ділянку у 90-х роках у довічне (успадковуване) користування мають право продовжвати користуватися земельними ділянками на підставі актів старого зразка. Їх спадкоємці, відповідно, мають право на отримання цих земельних ділянок у спадщину.
З рішенням суду Ви можете ознайомитись за посиланням.
Шукаєте юридичну допомогу із земельних питань? Знайти адвоката по земельним спорам Ви можете тут.
Читайте також: