Формальне відношення командування військової частини до проведення службового розслідування у зв’язку з отриманням травми військовослужбовцем не рідко стає наслідком зменшення або взагалі відмови розпорядника коштів у виплаті компенсації. Що варто знати аби права військовослужбовця не були порушені? Консультують військові адвокати Подільського юридичного центру.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення групи інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців.
При цьому для призначення і виплати такої допомоги необхідне підтвердження наступних обставин:
1) травма (поранення, контузія, захворювання) пов’язані з захистом Батьківщини/виконанням обов’язків військової служби/ проходженням військової служби.
2) вищевказані травма (поранення, контузія, захворювання) спричинили військовослужбовцю незворотні негативні наслідки для здоров’я, які зафіксовані МСЕК (встановлення групи інвалідності, визначення ступеню втрати працездатності).
Підтвердження першої обставини безпосередньо залежить від командування, де проходить службу військовослужбовець.
Наведемо один з прикладів дій командування військової частини щодо встановлення причин та обставин травми.
В позаслужбовий час військовослужбовець отримав травму – закритий перелом правої руки, у зв’язку з чим провів на лікарняному 21 день, що є підставою для вирішення питання визначення ступеню втрати працездатності МСЕК. При цьому, повернувшись з лікарняного, командування частини за рапортом військовослужбовця відмовляється:
- проводити службове розслідування щодо причин отримання травми;
- надавати довідку про причини отримання травми;
- надавати направлення на ВЛК.
Підставою своєї бездіяльності зазначає – травма отримана в позаслужбовий час та непов’язана з виконанням обов’язків служби.
Після цього, військовослужбовець отримує наступну травму – складніший відкритий перелом правої руки та кисті вже у службовий час у розташуванні частини. Військовослужбовцю проводять складну операцію. На службу він виходить через півтора місяця після отриманої травми.
Службове розслідування за наслідками другої травми було проведено. Проте висновок такого розслідування: травма пов’язана з попередньою травмою отриманою в позаслужбовий час, а тому не пов’язана з виконанням обов’язків служби, а лише з проходженням служби.
При цьому, довідку про причини та обставини травми командування не надало.
ВЛК, в свою чергу, причинний зв’язок травми з проходженням служби встановлює на підставі документів наданих військовою частиною (п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). В результаті: травма пов’язана з проходженням служби.
Чи є такі дії командування частини законними?
Діяльність командування в зазначених випадках чітко регламентована чинним законодавством. Зокрема, Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.
Пункт 1 розділу 2 Інструкції передбачає, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища під час виконання ним обов’язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема: від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, які призвели до звільнення від виконання обов’язків військової служби військовослужбовця на один день і більше.
Командир військової частини після отримання повідомлення про нещасний випадок зобов’язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції (п.5).
За результатами розслідування командир військової частини видає наказ в якому визначається зокрема чи пов’язана травма з виконанням обов’язків служби (п.18). На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за встановленою формою.
При цьому, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби, у випадках, визначених Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Отже, в зазначеному вище випадку дії командування військової частини суперечать положенням Інструкції та Закону:
- при отриманні першої травми командування мало провести службове розслідування, оскільки від виконання обов’язків військової служби військовослужбовця звільнили більше ніж на один день.
- другу травму військовослужбовець отримав перебуваючи на території частини в службовий час, а отже така травма, має бути пов’язана з виконанням обов’язків служби.
Які наслідки для військовослужбовця?
Наслідком від таких дій командування може стати суттєве зменшення або взагалі відмова розпорядника бюджетних коштів у проведенні компенсаційної виплати – одноразової грошової допомоги.
Для прикладу:
В описаному вище випадку, коли травма пов’язана з проходженням служби і МСЕК встановила військовослужбовцю групу інвалідності. Розмір виплаченої допомоги склав би:
- І група – 120 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (252 240 гривень);
- ІІ група – 90 – кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (189 180 гривень);
- ІІІ група – 70 – кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (147 140 гривень).
У випадку визначення МСЕК ступеню втрати працездатності у зв’язку з травмою пов’язаною з проходженням служби виплата грошової допомоги не передбачена.
У випадку, якщо під час проведення службового розслідування було б встановлено, що травму військовослужбовець отримав під час виконання обов’язків військової служби, що підтвердило ВЛК своїм протоколом.
МСЕК встановила групу інвалідності. Розмір виплаченої компенсації міг би скласти:
- І група - 400 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (840 800 гривень);
- ІІ група - 300 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (630 600 гривень);
- ІІІ група - 250 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (525 500 гривень).
У разі визначення МСЕК часткової втрати працездатності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (147 140 гривень).
В тему:
Що робити аби запобігти порушенням прав при призначенні компенсації?
У кожному конкретному випадку Вам необхідна допомога фахового Військового адвоката, до якого Ви можете звернутись за телефоном або написати у ЧАТ.