Переміщення військовослужбовців в умовах дії особливого періоду та/або дії правового режиму воєнного стану
Важливо знати, що згідно Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 під час дії особливого періоду та/або правового режиму воєнного стану, можливе переміщення військовослужбовця без його згоди, у тому числі і на нижчестоящі посади.
Випадки, коли згода військовослужбовця на переміщення потрібна:
· неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, що підтверджено висновком (постановою) військово – лікарської комісії;
· потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визначені опікунами та мешкають окремо від сім’ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Переміщеним (переведення) за власним бажанням військовослужбовця:
1) Переміщення військовослужбовця відбувається на підставі письмового рапорту, поданого по команді безпосередньому командиру.
Рапорт військовослужбовцем пишеться в довільній формі (наприклад: прошу Вашого клопотання перед вищестоячим командуванням, про переміщення мене для подальшого проходження військової служби до військової частини А0000 у звʼязку з ….) та здається у відділення особового складу та стройової військової частини для реєстрації (Зразок за посиланням).
2) До рапорту може бути долучене Відношення або інші документи, які надають право або обґрунтовують необхідність переміщення.
Для розуміння, Відношенням є письмовий документ, який видається командиром військового формування, до якого військовослужбовець має бажання бути переміщеним для подальшого проходження військової служби, в якому відповідний командир підтверджує наявність вакантної посади, що відповідає військово-обліковій спеціальності військовослужбовця, та висловлює свою позицію, що він не заперечує, аби відповідний військовослужбовець був переміщений до ввіреної йому військової частини.
Тобто Відношення не є обов’язковим до виконання документом, а носить інформативний характер. Виходячи з вказаного, отримання Відношення не зобовʼязує командування прийняти рішення про переміщення військовослужбовця, проте збільшує таку вірогідність.
Важливо! Рішення про переведення військовослужбовця приймається відповідним командиром. При цьому дозвіл на переміщення – це право, а не обов’язок командира.
Необхідно враховувати, що в умовах воєнного часу, відповідно до пункту 252 Положення, військовослужбовці, які переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов’язані, приписані на посади до військових частин, та резервісти, призначені на посади до військових частин, після призову приступають до виконання обов’язків за цими посадами з моменту їх призначення наказами по стройовій частині відповідно до мобілізаційного призначення.
Коли право військовослужбовця на переміщення кореспондує обов’язку командування дозволити таке переміщення (за умови наявності відповідної вакантної посади у відповідній військовій частині чи місцевості):
· стан здоров’я військовослужбовця або за стан здоров’я членів його сім’ї (за рапортом та за наявності відповідного медичного висновку);
· потреба догляду за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) чи особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами (за рапортом та документами, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді за ними);
· переміщення дружини (чоловіка) військовослужбовця, які проходять військову службу за контрактом, на нове місце служби в порядку визначеному в пункті 114 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Переміщення військовослужбовців в мирний час.
Переміщення осіб як рядового складу, сержантського та старшинського складу, так і офіцерського складу відбувається тільки за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення.
Переміщення без згоди військовослужбовця, здійснюється:
• між з’єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями – наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з’єднання, військові частини та оперативні командування;
• між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України;
• між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.
Переміщення може бути:
• на вищі посади – у порядку просування по службі;
• на рівнозначні посади (у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами; для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня; за станом здоров’я; за сімейними обставинами; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей; у зв’язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку)
• на нижчі посади (у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров’я; з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей; за віком або сімейними обставинами; у зв’язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності; у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку; за ініціативою військовослужбовця на нижчу на один ступінь посаду; у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення правового режиму воєнного стану).
Важливо! Не допускається переміщення на нижчі посади без згоди військовослужбовців з мотивів, пов'язаних із вагітністю, наявністю у них дітей віком до трьох років (до шести років - за медичними показниками), або у зв'язку з тим, що вони є одинокими матерями (батьками) та мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дітей-інвалідів.