top of page

Захищено Право На Пільгове Призначення пенсії | Подільський Юридичний Центр

Вінницький окружний адміністративний суд повністю підтримав позицію адвокатів Подільського юридичного центру та зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати нашому Клієнту період роботи з листопада 1987 року по вересень 1996 року, як такий що дає право на пільгове пенсійне забезпечення!



Зокрема, суд надав критичну оцінку посиланню Управління пенсійного фонду на те, що:

1.Ім`я та по батькові Клієнта, яке вказане в первинних документах не відповідає паспортним даним;

2.Відсутність відомостей про заробітну плату є підставою для відмови в підтвердженні страхового стажу, адже твердженнями, викладеними в позовній заяві та доданих до неї матеріалах доведено протилежне.


Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що Управління пенсійного фонду при розгляді заяви позивача про підтвердження стажу роботи неповністю дослідило подані документи та як наслідок прийняло необґрунтоване рішення про відмову у підтвердженні Клієнту періоду роботи з листопада 1987 року по вересень 1996 року.





РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


м. Вінниця


09 квітня 2021 р. Справа № 120/695/21-а


Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії


ВСТАНОВИВ:


До Вінницького окружного адміністративного суду вернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оформлені листом від 31.07.2020 № 0200-0323-8/34868 щодо відмови позивачу в підтвердженні трудового стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підтвердити трудовий стаж позивача на посадах, віднесених до Списку №1 за період з 19.11.1987 по 04.09.1996, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, або вислузі років від 29.07.2020 № 8 відмовлено у підтвердженні періоду роботи позивача з 01.12.1992 по 23.08.2004. Вважаючи вказане рішення необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного пенсійного законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 03.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відзиву. Крім того, вказаною ухвалою витребувано у відповідача додаткові докази.

У встановлений судом строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявлених вимог. Зазначає, що позивачем була подана заява про підтвердження пільгового стажу роботи, документи за періоди роботи з 19.11.1987 по 05.09.1996.

За наслідками розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, у відповідності з п. 10 Порядку, Комісія прийняла рішення, про відмову в підтвердження періоду роботи з 19.11.1987 по 05.09.1996, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки ім`я та по батькові заявника, яке вказане в первинних документах не відповідає паспортним данним, відсутні відомості про заробітну плату, з наданих документів про результати атестації робочих місць не можилво визначити відповідно до яких Списків підтверджено право на пільгове забезпечення.

Таким чином, відсутність підтвердження вищевказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Позивач, не погоджується з такими діями відповідача та вважає рішення протиправним, тому звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 :

- 19.11.1987 прийнятий на роботу слюсарем-електриком по ремонту електрообладнання по 2 розряду в Ремонтно-будівельно-монтажне управління №4 м. Вінниця трест «Югзапхимремстроймонтаж»;

- 04.11.1994 Ремонтно-будівельно-монтажне управління №4 м. Вінниця трест «Югзапхимремстроймонтаж» перейменоване в Вінницьке ремонтно-будівельно-монтажне управління «Хімремонт» ;

-29.11.1994 проведено атестацію робочих місць, дана професія підтверджена по Списку №1;

- 05.09.1996 звільнений з роботи за власним бажанням.

В липні 2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №8 від 29.07.2020 відмовлено в підтвердженні ОСОБА_1 періоду роботи за 1987 рік-3 2 дні, за 1988 рік-229 днів, за 1989 рік-219 днів, за 1990 рік -212 днів, за 1991 рік - 178 днів, за 1992 рік - 216 днів, за 1993 рік - 232 дні, за 1994 рік - 270 днів, за 1995 рік - 263 дні, за 1996 рік - 156 днів, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" оскільки ім`я та по батькові заявника, яке вказане в первинних документах не відповідає паспортним даним, відсутні відомості про заробітну плату, з наданих документів про результати атестації робочих місць не можливо визначити відповідно до яких Списків підтверджено право на пільгове забезпечення.

Вважаючи вказане рішення необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного пенсійного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту б) частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

-особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

-особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Вказаний Закон набрав чинності з 01.01.1992.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 №442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731, регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Порядок №383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2) (п.3 Порядку №383).

В силу п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України24 листопада 2006 р. за № 1231/13105 (далі - Порядок №18-1) визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Так, в силу п.3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (п.6 Порядку №18-1).

Згідно з п.11 Порядку №18-1 із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, а саме згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 19.11.1987 прийнятий слюсарем електриком по ремонту електрообладнання по 2 розряду в Ремонтно-будівельно-монтажне управління №4 м. Вінниця трест «Югзапхимремстроймонтаж» а 05.09.1996 звільнений за власним бажанням.

Так, однією підстав що слугували підставою для відмови в підтвердженні страхового стажу відповідачу своєму у рішенні вказав на те, що ім`я та по батькові позивача, яке вказане в первинних документах не відповідає паспортним даним та відсутні відомості про заробітну плату.

Так, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до РБМУ-4 що підтверджується наказом про прийняття на роботу №178-Л від 19.11.1987 та відомостями в трудовій книжці.

В квітні 1990 ОСОБА_1 присвоєний 3 розряд слюсаря-електрика, відомості про що також зазначені в трудовій книжці та в особовій картці працівника ОСОБА_1 . У вказаних документах, підставою для присвоєння розряду значиться наказ №29-Л від 06.04.1990 , як на підставу внесення відповідного запису.

В той же час, в самому наказі №29-Л від 06.04.1990 відповідальною особою в по-батькові позивача, зазначено « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».

Крім того, в матеріалах справи міститься архівна довідка видана Архівним відділом Вінницької міської ради № С-24-36834/24-30 від 16.08.2018, в якій зазначено, що в документах за 1987-1996 значиться ОСОБА_1 , який працював у Вінницькому ремонтно-монтажно-будівельному управлінні №4 тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж» слюсарем-електриком відомості про заробітну плату за період з листопада 1987 по серпень1996.

Так, Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників мають бути надані лише у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Тобто законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах,

З урахування вищевикладеного суд критично ставиться до посилань відповідача на те що ім`я та по батькові позивача, яке вказане в первинних документах не відповідає паспортним данним та про відсутність відомостей про заробітну плату, як на підставу для відмови в підтвердженні страхового стажу, адже матеріалами справи доведено протилежне.

Щодо неможливості встановлення до яких саме Списків віднесена посада позивача в період з 1992 суд зазначає наступне.

Відкритим акціонерним товариством Ремонтно-будівельно-монтажне управління «Хімремонт» видано довідку №52, згідно якої, ОСОБА_1 відпрацював в виробництвах детергентів, мінеральних добрив, фтористих і фосфорних солях, сірчаної кислоти Вінницького ВО «Хімпром» віднесених до Списку № 1 (розділ VIII, підпункт 1080 А010, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.91 №10) 5 років, 5 місяців та 25 днів з повним робочим днем.

Крім цього у цій довідці вказано, що внаслідок проведеної атестації робочих місць, згідно наказу №74 від 29.11.994 по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1.

Таким чином, професія (посада) позивача, за якою він працював у спірний період, відноситься до Списку № 1 чинним на період роботи позивача.

З огляду на встановлені обставини, суд зауважує, що відповідач при розгляді заяви позивача про підтвердження стажу роботи неповністю дослідив подані документи та як наслідок прийняв необґрунтоване рішення про відмову у підтвердженні ОСОБА_1 періоду роботи з 19.11.1987 по 04.09.1996.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 8 від 29.07.2020 "Про результати розгляду заяви" ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що саме рішення пенсійного органу, а не дії оформлені листом, є предметом розгляду даної справи, а тому належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення № 8 від 29.07.2020 "Про результати розгляду заяви" ОСОБА_1 .

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.11.1987 по 04.09.1996.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:


Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області №8 від 29.07.2020 щодо відмови у підтвердженні ОСОБА_1 періоду роботи з 19.11.1987 по 04.09.1996, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 19.11.1987 по 04.09.1996, як такий що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.


Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.


Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця)


Рішення в повному обсязі складено: 09.04.2021 р.



Суддя Віятик Наталія Володимирівна

bottom of page