Стаття 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби розмірі в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Варто зазначити, що при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні є кілька проблемних питань:
По-перше, одноразова грошова допомога виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. При цьому, положення Закону не ставить в залежність набуття права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги років та не встановлює те, що вислуга років у пільговому обрахуванні не зараховується до вислуги років для призначення військовослужбовцю грошової допомоги при звільненні. А тому умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до закону є наявність вислуги 10 років і більше (календарна+пільгова).
По-друге, військовослужбовцям, які звільнились до березня 2018 року така грошова допомога виплачувалась не в повному обсязі, а саме в розрахунок не включалась щомісячна додаткова грошова винагорода.
Оскільки додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні. Таким чином, військові частини протиправно не включають до складу грошового забезпечення, з якого нараховано грошова допомога при звільненні щомісячну додаткову грошову винагороду.
Детальніше: