Колективна власність на землю


01.01.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». Серед низки питань, які охопив цей Закон, законодавець урегулював питання колективної власності на землю.

Більше 25 років пройшло з часу ліквідації колективних та радянських господарств (колгоспів та радгоспів), коли існувала колективна власність на землю. Однак з того часу, все ще виникають спори про розподіл такої власності в порядку паювання.

В процесі проведення паювання, частина земель колективної власності за рішеннями загальних зборів була передана у державну чи комунальну власність, проте переважна їх більшість продовжила залишатись у колективній власності. Так, «невитребувані паї», право приватної власності на які так, і не виникло, все ще залишаються у колективній власності. Окрім того, після розпаювання частина колективних сільськогосподарських підприємств ліквідувались, частина була реорганізована у підприємства іншої організаційно-правової форми, які за чинним законодавством не могли набути права колективної власності на землю. В результаті, землі, що формально продовжують перебувати у колективній власності, фактично не мають власника. Оформити право їх оренди неможливо. Серед таких земель:

- сільськогосподарські угіддя, які не були розпайовані між членами колективних сільськогосподарських підприємств,

- землі під господарськими будівлями та дворами, водними об’єктами, проектними польовими дорогами, лісополосами та іншими захисними насадженнями тощо.

Нарешті, багаторічна законодавча невирішеність питання колективної власності на землю була вирішена прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарськог