Часто, ступаючи на шлях розлучення, відразу в голові починають пригадуватись різні слова знайомих, їх історії, проблеми про які Ви колись чули. Та чи правда це? Ми хочемо спростувати найпопулярніші міфи, які можна почути на кожному кроці.
1. «Нас не розлучать, бо я не дам згоду».
Навіть, якщо в одного партнера є безліч приводів для розлучення, в іншого може бути стільки ж для збереження сім’ї. І тому, можна часто почути таку фразу від одного з подружжя.
Проте це, мабуть, найпоширеніший міф. І так, давайте розберемось як насправді. Найперше, що потрібно зазначити – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. А тому жоден суддя не може змусити особу «залишатись» у шлюбі.
Суд може лише надати строк для примирення сторін, якщо одна сторона заперечує проти розірвання шлюбу. Максимальний строк становить 6 місяців. Тобто, якщо за цей період сторони так і не змогли примиритись, їх шлюб буде розірвано, без варіантів.
2. Все майно, що набуте під час шлюбу буде ділитися навпіл.
Насправді ж, це не зовсім так. Майно, яке є особистою приватною власністю подружжя поділу не підлягає. Зокрема – це майно, що придбане чоловіком чи дружиною під час шлюбу за його (її) особисті кошти; речі індивідуального користування, в тому числі і коштовності; успадковане або отримане в подарунок майно.
Відтак, у суді потрібно буде довести не тільки той факт, що майно було придбано під час шлюбу, а і те, що джерелом його отримання були спільні кошти подружжя.
3. «Після розлучення він/вона не може залишити моє прізвище».
Ще один міф. Адже зміна прізвища – виключне право особи. А тому, людина, яка змінила прізвище у зв’язку з укладенням шлюбу, має право і після його розірвання іменуватися цим прізвищем.
Інша справа, коли вона і сама бажає відновити своє дошлюбне прізвище. Тоді таку умову потрібно зазначити у позовній заяві про розірвання шлюбу, якщо воно здійснюється у судовому порядку. Якщо ж процедура відбувається в органах РАЦС, то це питання вирішується безпосередньо при реєстрації розірвання шлюбу.
4. Строк для примирення надають у будь-якому випадку, у кожній справі.
Перш за все, надання строку для примирення – це право суду і аж ніяк не обов’язок. Суд вживає заходів для примирення подружжя тільки за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства.
Наприклад, у ситуації, коли подружжя вже давно не має фактичних шлюбних відносин, а одружені лише «на папері», суд розуміє, що, навряд чи, декілька місяців кардинально змінять ситуацію.
Тому, рішення приймається індивідуально в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.
5. «Він відбере у мене дітей і я не зможу бачитися з ними».
Такий вислів теж можна почути досить часто. Діти точно залишаться з Вашим колишнім чоловіком тільки за умови, якщо Ви вкладете договір про визначення місця проживання дітей разом з батьком.
Найкраще, звичайно, мирно домовитись про подальшу долю дітей. Якщо ж не вийшло, щодо визначення місця проживання дитини потрібно буде розглядати в суді. Маючи кваліфікованого адвоката у сімейних справах і знаючи свої права, ніхто і нічого відібрати у Вас не зможе.
Крім того, у Сімейному Кодексі зазначено, що батьки мають рівні права щодо своїх дітей. Таким чином, законодавство захищає реалізацію батьківських прав кожним із батьків дитини.
Залишились запитання? Телефонуйте нам або просто зараз пишіть у ЧАТ!
Цікаво: