top of page

Законність дій Державної фіскальної служби України (ДФС України) щодо зупинення реєстрації податково

Законність дій Державної фіскальної служби України (ДФС України) щодо зупинення реєстрації податкової накладної.

Наразі почастішали випадки, коли підприємство (як правило, яке займається реалізацією сільськогосподарської продукції – зернових культур) за допомогою програми електронного документообігу "М.Е.Doc" отримує квитанцію, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Підставою зупинення реєстрації податкової накладної як правило є те, що нібито за результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 1001. При цьому підприємству пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

Першим кроком врегулювання ситуації зі сторони підприємства є подання до Комісії ДФС України пояснення та копії відповідних документів.

Проте, після цього непоодинокими є випадки, коли комісією ДФС України приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Що ж робити в такій ситуації? Звичайно потрібно звертатися до суду із адміністративним позовом для оскарження відмови в реєстрації податкової накладної.

Зокрема, як правило у квитанції зазначається, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1101, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

При цьому таке рішення органу ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної за часту не містить конкретних мотивів щодо причин та підстав для прийняття такого, а лише містить загальну фразу про те, що причиною неприйняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не вказано яка саме з наведених причин стала підставою для відмови в реєстрації.

А тому, якщо Ваша компанія в підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній надіслала ДФС України пояснення та документи, що підтверджують дану операцію, а саме: карточки рахунку за відповідний період, що підтверджують проведення попередньої оплати між Вами та Вашим контрагентом, то вважається що Вами виконано вимоги квитанції та надано необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В такому випадку, оцінюючи таке рішення органу Державної фіскальної служби України, суд керується нормами КАС України, в силу яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суди стають на сторону підприємців та приходять до висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не має правових підстав для відмови підприємству у реєстрації податкової накладної, відтак, спірне рішення є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

Замовити юридичні послуги у Вінниці та регіонах, а також отримати безкоштовну консультацію юриста, адвоката можете за телефоном або іншим способом, зазначеними за посиланням

20 переглядів
bottom of page