З 01 серпня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» №1389 від 31.05.2016. Суть закону полягає в тому, що українець отримав можливість привезти для себе з-за кордону автомобіль і не платити «стандартний акциз» в разі, якщо машина не старша 2010 року. Однак, митниця не дає громадянам скористатися своїм правом в повній мірі. Зокрема останні роз’яснюють, що вказаний закон зобов'язує громадянина особисто перетинати кордон на такому автомобілі. Тобто, для того щоб реалізувати своє право та придбати авто за кордоном, громадянину України потрібно особисто виїхати за кордон, купити авто та на ньому перетнути державний кордон України на в’їзд. А це у свою чергу створює певні труднощі для пересічного громадянина, зокрема в отриманні візи, затраті часу та коштів на поїздку до Європи, проживання тощо. Проте тут слід зауважити, що вказаний Закон України №1389 не містить формулювання про необхідність особистого переміщення особою через кордон такого транспортного засобу. Натомість ст.121 Митного кодексу України визначає поняття митного складу - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 126 Митного кодексу України іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів. Статтею 128 Митного кодексу України визначено, що допускається передача права власності на іноземні товари, поміщені у митний режим митного складу. Згідно з ст. 129 Митного кодексу України митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщений у цей митний режим, в інший митний режим. Тобто, з урахуванням вимог зазначеного законодавства, особа підшукує відповідний автомобіль, який бажає придбати. Даний автомобіль відповідною компанією (юридичною особою) іноземної держави, наприклад Польщі, переміщується на територію митного складу відповідного пункту пропуску на території України. За таких обставин автомобіль є власністю польської компанії, який при перетині кордону з Республіки Польща в Україну ввозився даною компанією у свій адрес, тобто право власності на нього на момент перетину кордону не змінювалося. З такою компанією громадянин України (або за довіреністю вповноважена ним особа) укладає відповідний договір купівлі-продажу транспортного засобу. Умовами договору необхідно передбачити, що Продавець зобов'язувався передати Покупцеві, а Покупець прийняти товар – автомобіль, та документи на нього на Митному складі вказаної юридичної особи за місцем знаходження того чи іншого пункту пропуску на території України. В подальшому, громадянин України, прибуває на такий митний склад, де останній повинен змінити митний режим з «Митного складу» на митний режим «Імпорт» для чого, подати відповідну митну декларацію. Після оформлення документів та сплати відповідних митних платежів такий транспортний засіб має бути випущений у вільних обіг на території України. З вказано слідує, що придбання особою для власного використання такого іноземного товару на території митного складу в Україні не позбавляє особу пільги щодо його розмитнення за пільговими ставками акцизного податку. Однак на практиці все ж таки митники не завжди хочуть вірно тлумачити норми закону та декларанту надають відмову у митному оформленні легкового автомобіля, мотивуючи своє рішення тим, що подані документи не містять необхідних даних в частині пільгового оподаткування акцизним податком вживаних транспортних засобів. За таких умов таке рішення оскаржується у встановленому порядку до суду. При цьому вже сформована позитивна судова практика з даного питання, та судами такі дії митників визнаються протиправними.