top of page

Деякі особливості щодо визнання доказів, здобутих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) д


Адвокаты Винницы

Типовим є явище, коли правоохоронні органи, при плануванні розкриття злочину (для повноти розуміння візьмемо за приклад отримання службовою особою неправомірної виходи – «хабаря») з застосуванням негласних слідчих (розшукових) дій, стикаються з тим, що вони на 100% не можуть бути впевнені, в якому конкретно місці буде здійснено передачу хабаря. Це зумовлює певні труднощі щодо обрання виду негласної слідчої дії для фіксування вчинення злочину.

Тому правоохоронці за часту використовують таку негласну слідчу дію як «аудіо -, відео контроль особи». Але з маленькою особливістю. Вони у отримують дозвіл суду на проведення вказаної негласної слідчої дії не щодо потенційного злочинця, а щодо особи, яка звернулася до них із заявою про вимагання у неї неправомірної вигоди (так званий «заявник») та яка уже співпрацює з правоохоронцями з метою викриття злочинця. На підставі цієї ухвали на таку особу чіпляють спецтехніку, та правоохоронці впевнені, що де б не відбулася передача коштів, в будь-якому випадку вона відбудеться за участі «заявника» та буде належним чином зафіксована на спец засоби.

Проте такі дії не зовсім збігаються з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства, а якщо точніше, то грубо порушують норми закону.

Проаналізуємо:

Статтею 258 КПК України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є:

1) аудіо-, відеоконтроль особи;

2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;

3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Стаття 260 КПК України дає нам визначення аудіо-, відеоконтролю особи. Зокрема аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Відповідно до ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: … 4) імітування обстановки злочину. Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи (ч. 4 ст. 271).

Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу(ч. 8 ст.271).

Стаття 86 КПК України визначає розуміння допустимості доказу. Зокрема доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частиною 2 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

Недопустимими є також докази, що були отримані: … 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (ч. 3 ст. 87).

Відповідно до ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

З урахуванням викладених вимог закону, за описаних вище обставин правоохоронцями допущено порушення норм процесуального права:

Під час проведення негласної слідчої дії такої як «контроль за вчиненням злочину» не могло бути засновано відео фіксацію особи, яка отримувала хабар на спеціальні технічні засоби, оскільки щодо проведення даної негласної слідчої дії щодо такої особи відсутня відповідна ухвала слідчого судді, яка давала б на це дозвіл.

При цьому, згідно вимог ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. Тобто, дана слідча дія може мати місце лише в тому випадку, якщо вона проводиться без відома особи, щодо якої вона здійснюється. В даному випадку заявник знав про здійснення відео контролю, оскільки він сам звернувся до правоохоронних органів та саме на нього оперативними підрозділами вішалася відповідна спецтехніка для прихованої фіксації злочину. А отже в такий спосіб під виглядом аудіо -, відео контролю заявника, орган досудового розслідування протиправно, з порушенням вимог КПК України фактично здійснював відео контроль особи – хабароотримувача, чим здійснив втручання у приватне спілкування останнього без ухвали слідчого судді, що призвело до істотного порушення його прав та свобод, гарантованих Конституцією та законами України.

За вказаних обставин такі протоколи проведення негласних слідчих дій – контроль за вчиненням злочину та аудіо-, відео контроль особи підлягають до визнання судом недопустимими доказами які не може бути використано при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

bottom of page