Часте запитання, яке надходить до Подільського юридичного центру. Тому в даній статті спробуємо надати на нього відповідь з позиції вимог нормативно-правових актів, при цьому дотримуючись максимально простого та доступного для розуміння формату.
Суть проблемного питання:
Як за часту буває, після отримання поранення і надання домедичної та медичної допомоги перші дні чи місяці, військовослужбовця направляють на так зване реабілітаційне лікування.
І ось тут починаються проблемні питання з виплатами. Якщо в період стаціонарного лікування перші кілька місяців, яке військовослужбовець проходить відразу після поранення та евакуації, останньому проводиться виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень, то з моменту переведення на так зване реабілітаційне лікування, така виплата припиняється.
Яка позиція військової частини?
Військова частина в даній ситуації стверджує, що нормами чинного законодавства передбачено, що виплата додаткової винагороди проводиться лише тим військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв’язку із пораненням.
Поряд із цим, на думку командування військової частини, лікування в реабілітаційних закладах охорони здоров’я, не є тотожним до стаціонарного лікування. А тому виплата додаткової винагороди за час такого лікування не здійснюється.
Що про це визначає законодавство та чи правомірні такі дії військових частин?
Право військовослужбовців на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі в бойових діях, передбачено постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарського закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Таким чином законодавством сформовано 2 чіткі критерії, наявність яких є достатнім для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень військовослужбовцю на час лікування, а саме:
поранення має бути пов’язане із захистом Батьківщини;
військовослужбовець має проходити стаціонарне лікування у закладах охорони здоров’я.
Як правило, військова частина не піддає сумніву той факт, що військовослужбовець отримав поранення саме під час захисту Батьківщини.
Тому зосередимось на другому критерії, а саме – «стаціонарне лікування у закладах охорони здоров’я».
Перелік видів закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385. Одним з затверджених видів закладів охорони здоров’я є зокрема Медичний реабілітаційний центр.
Тому в кожній конкретній ситуації слід зʼясувати, чи входить медичний заклад, в якому військовослужбовець проходить реабілітаційне лікування, до переліку охорони здоровʼя.
Наступний крок для правової оцінки даних правовідносин, це надання відповіді на питання, як співвідносяться поняття «стаціонарне» та «реабілітаційне» лікування.
Відповідно до Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» реабілітація може надаватись у стаціонарних та амбулаторних умовах.
Таким чином реабілітаційне лікування є видом лікування, яке може надаватись як в умовах стаціонару, так і в амбулаторних умовах.
Повернемось до постанови Кабінетом Міністрів України №168 від 28.02.2022, якою передбачено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень зберігається за військовослужбовцем за час стаціонарного лікування.
Тобто законодавець пов’язує виникнення у військовослужбовця права на виплату додаткової винагороди за час перебування на лікуванні не з видом такого лікування (реабілітаційне, терапевтичне, хірургічне), а з умовами його надання – в умовах стаціонару або ж іншими словами «стаціонарне лікування».
А тому, якщо військовослужбовець проходив реабілітаційне лікування в умовах стаціонару, то відповідна відмова військової частини у виплаті додаткової винагороди за час такого лікування, є протиправною.
Варто зауважити, що кожній окремій ситуації потрібно давати індивідуальну оцінку. Тому якщо виникають такі проблемні питання, варто звернутися як мінімум за консультацією до фахового, в питаннях застосування військового права, юриста.
Як діяти у випадку припинення виплати додаткової винагороди за час перебування на реабілітаційному лікуванні?
З практики надання допомоги командою юристів Подільського юридичного центру військовослужбовцям протягом 2022-2024 рр., можемо сказати, що значна кількість спірних питань по виплаті додаткової винагороди за час лікування, може бути врегульована в досудовому порядку.
Для цього варто письмово звернутись до військової частини із відповідною обґрунтованою заявою.
У такій заяві варто викласти обставини отримання поранення, зазначити періоди проходження лікування та назву закладу охорони здоров’я. Також необхідно зазначити за який період, на Вашу думку, військовою частиною проведено нарахування додаткової винагороди у заниженому розмірі.
До вказаної заяви слід долучити копії документів про проходження лікування (виписні та перевідні епікризи, виписки з медичної карти хворого тощо), копію довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) а також висновок ВЛК, проведеного по завершенню лікування (якщо такий висновок не був раніше направлений до частини).
Зачасту цього виявляється достатнім для того, аби військова частина провела відповідні нарахування та виплату, у тому числі і за минулий час.
Проте так трапляється не завжди. Та у випадку відмови військової частини у проведені виплати додаткової винагороди, своє право на виплату слід відстоювати в судовому порядку.
Наша команда юристів має успішний досвід роботи щодо захисту прав військовослужбовців. Тому якщо потрібна допомога, звертайтеся до нас в ЧАТ або за телефоном!
Усна консультація військовослужбовцям та членам їх сімей - БЕЗОПЛАТНА.
Також Вам буде цікаво:
Comments