Самовільне залишення військової частини не є підставою для відмови членам сімї загиблого військовослужбовця у виплаті одноразової грошової допомоги, якщо його смерть повязана з проходженням військової служби і не є наслідком СЗЧ.
За змістом акту розслідування, 27.05.2017 до військової частини надійшла телефоном інформація на оперативного чергового військової частини з центрального поліційного ГУНП в Миколаївській області про те, що 27.05.2019 в було знайдено тіло чоловіка без ознак життя.
Після проведення оглядових слідчих дій та впізнанням за речами та фото місця події було попередньо впізнано матроса. Причину смерті не встановлено із-за гниття тіла.
Згідно із витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.05.2020 смерть матроса військової служби за контрактом, причина якої не встановлена, так, пов`язана з проходженням ним військової служби.
Батьки загиблого військовослужбовця звернулися до Міністерства оборони про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статею 16 Закону України "Про соціальни і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішенням засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 12 протоколу від 03.12.2020, прийняте рішення про відмову в призначенні батькам одноразової грошової допомоги.
Причина відмови: військовослужбовець на час смерті самовільно залишив частину (дані акту службового розслідування за фактом смерті), що є адміністративним правопорушенням (стаття 172-11 КУпАП) та є кримінальним правопорушенням (стаття 407 КК України).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди встановили, що надані батьками документи, на підтвердження причин та обставин смерті військовослужбовця, а саме: протокол засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.05.2020 № 184, не містять відомостей про обставини смерті військовослужбовця, зокрема про те, що смерть не пов`язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За позицією суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції, висновок у рішенні засідання комісії Міністерства оборони України від 03.12.2020 № 157 про відмову в призначенні батькам одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що смерть військовослужбовця є наслідком вчиненням ним злочину або адміністративного правопорушення, є передчасним, оскільки сам факт вчинення військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення на час настання смерті не визначається як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки смерть військовослужбовця повинна бути наслідком вчиненням військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення.
...смерть військовослужбовця повинна бути наслідком вчиненням військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення...
Водночас судами зазначено, що висновок відповідача не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки в акті службового розслідування за фактом смерті від 03.07.2019 не вказано, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення, а зазначено лише про те, що військовослужбовець самовільно залишив військову частину, що не є підставою для відмови у призначенні грошової допомоги батькам загиблого матроса.
...зазначено лише про те, що військовослужбовець самовільно залишив військову частину, що не є підставою для відмови у призначенні грошової допомоги батькам загиблого матроса..
У своєму рішенні Верховний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції і зазначив натупне.
Частиною першою статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Аналогічні положення закріплені у пункті 19 Порядку № 975.
Подання зазначених у пункті 10 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII, за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Надані батьками документи, на підтвердження причин та обставин смерті військовослужбовця, а саме: протокол засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.05.2020 № 184, не містять відомостей про обставини смерті військовослужбовця, зокрема про те, що смерть не пов`язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновок відповідача у рішенні засідання комісії Міністерства оборони України від 03.12.2020 року № 157 про відмову в призначенні батькам одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що смерть військовослужбовця є наслідком вчиненням ним злочину або адміністративного правопорушення, є передчасним, оскільки зазначення про вчинення військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення на час настання смерті не визначається як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки смерть військовослужбовця повинна бути наслідком вчиненням військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення.
За позицією судів попередніх інстанцій, з якою погоджується Верховний Суд, висновок відповідача не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки в акті службового розслідування за фактом смерті від 03.07.2019 не вказано, що смерть військовослужбовця є наслідком вчиненням військовослужбовцем кримінального або адміністративного правопорушення, а зазначено лише про те, що військовослужбовець самовільно залишив військову частину, що не є підставою для відмови у призначенні грошової допомоги батькам загиблого матроса.
Якщо у Вам потрібно отримати юридичну консультацію військового адвоката з питань виплати одноразової грошової допомоги при пораненні чи загибелі військового, звертайтеся просто зараз в ЧАТ або телефоном!
Comments