Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 755/11021/22 за заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слугувало те, що наразі відсутній єдиний підхід до тлумачення положень однієї норми - частини 2 статті 46 ЦК України, щодо того, з якої дати починає відлік встановлений цією статтею строк для того, аби суд міг оголосити фізичну особу померлою.
Якщо по простому, то питання полягає в тому, чи може особа в порядку ст. 46 ЦК України звернутися до суду з відповідною заявою про оголошення фізичної особи померлою під час дії правового режиму воєнного стану, чи таку заяву до суду можна подати лише після закінчення воєнних дій?
Стаття 46 Цивільного кодексу України "Оголошення фізичної особи померлою".
Частина 1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частина 2. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Тобто, частина 2 статті 46 ЦК України передбачає, що фізична особа, яка пропала безвісти у звʼязку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Отже, вказана норма права визначає два правила:
Перше - загального характеру, відповідно до якого фізична особа, яка пропала безвісти у звʼязку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Друге - спеціальне, згідно з яким з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
При цьому під час розгляду справ в судах постає питання саме щодо моменту початку відліку шестимісячного строку.
Підхід 1:
Так, наприклад, у ряді справ суди приходять до висновку про те, що шестимісячний строк, визначений частиною другою статті 46 ЦПК України, для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Підхід 2:
Водночас у судовій практиці існує і інший підхід щодо моменту початку відліку шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою.
Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відмінною рисою строку можна вважати визначеність його початкового і кінцевого моментів: початок перебігу строку від установлених у законі юридичних фактів, а його закінчення визначається спливом певної кількості одиниць часу.
Початковий або кінцевий моменти періоду можуть бути приурочені до певної дати, або події, які неминуче мають настати.
У нормі частини другої статті 46 ЦК України встановлено строк шляхом вказівки на його початок (день закінчення воєнних дій) та тривалість (два роки).
Положення другого речення цієї статті містить виняток із загального правила, яким надається право суду залежно від конкретних обставин скоротити цей строк.
При цьому суд скорочує тривалість строку, але початок перебігу залишається незмінним - день закінчення воєнних дій.
На таке тлумачення вказує словосполучення «цього строку», тобто того самого дворічного строку, початком якого є день закінчення воєнних дій.
Оскільки норми, що містяться у першому та другому реченнях частини другої статті 46 ЦК України, перебувають у системно-логічному зв`язку, то немає підстав вважати, що в нормі другого речення частини другої статті 46 ЦК України є вказівка на будь-який інший юридичний факт, що визначає початок перебігу шестимісячного строку, що відрізняло б його від дворічного строку.
Тому відлік шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися саме з дня закінчення воєнних дій на території держави.
Це і є другим підходом судів для визнання моменту відліку шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою.
Що з питань тлумачення даної норми матеріального права кажуть науковці?
Як констатує Верховний Суд в ухвалі від 10.07.2024 наразі і серед науковців також немає єдиного доктринального підходу щодо початку відліку «шестимісячного строку», визначеного частиною 2 статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою.
У наукових висновках щодо цієї справи доктор юридичних наук, професор Національного університету «Одеська юридична академія» Харитонов Є.О.; доктор юридичних наук професорка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Спасибо-Фатєєва І.В. дійшли висновку про те, що відлік шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою, починається з дня закінчення воєнних дій.
У свою чергу кандидат юридичних наук, доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Печений О.П., дійшов висновку про те, що початок перебігу шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою пов`язується не з днем закінчення воєнних дій, а з днем настання конкретних обставин, які стали підставою для застосування судом шестимісячного строку.
Водночас аналіз коментарів до ЦК України та ЦПК України, відповідної юридичної літератури та наукових публікацій свідчить про те, що вказані «шість місяців» слід обчислювати «не раніше спливу шести місяців після закінчення воєнних дій» (Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. У 2-х т. / Відп. ред. В. Г. Ротань. 2010. - С. 118; Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: 2 т. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, 2013. -С. 95-96; та інші).
Враховуючи наявність різних підходів у тлумаченні положень однієї норми - частини 2 статті 46 ЦК України, що не забезпечує єдність судової практики у цій категорії справ, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 10.07.2024 відзначила, що порушене питання також потребує комплексного підходу та забезпечення балансу інтересів як фізичної особи, яку оголошено померлою, зокрема у разі її появи, так і осіб, які перебувають з такою особою у певних відносинах, оскільки оголошення фізичної особи померлою має значні наслідки, зокрема, відкриття спадщини, призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, повʼязаних із такою особою.
З огляду на наведене колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що справа містить виключну правову проблему, яка постала у правозастосуванні у звʼязку із збройною агресією Російської Федерації, що беззаперечно призвело до зміни суспільного контексту застосування інституту оголошення особи померлою, і ця проблема потребує нагального вирішення, а тому є підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування частини 2статті 46 ЦК України, забезпечення розумної передбачуваності судових рішень.
На що впливає передача справи № 755/11021/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду?
Статтею 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Тобто, якщо Велика Палата Верховного Суду прийме до провадження справу № 755/11021/22, то це у переважній своїй більшості матиме наслідком постановлення судами у типових справах ухвал про зупинення провадження.
Відповідно сформовані Великою Палатою Верховного Суду правові висновки щодо застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 46 ЦК України, будуть враховуватися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час розгляду типових справ.
Від сформованої позиції Верховного Суду у справі № 755/11021/22 залежатиме і судова перспектива справ зазначеної категорії у найближчому майбутньому.
Зокрема, якщо Велика Палата Верховного Суду сформує правову позицію, згідно якої відлік шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою, починається з дня закінчення воєнних дій, то виходячи з приписів ч. 5 ст. 263 ЦПК України, судова практика по розгляду таких заяв, що були подані до суду як мінімум до дати закінчення правового режиму воєнного стану (а поняття «правовий режим воєнного стану» та «воєнні дії» не є тотожними), буде формуватися відмовною.
Частина 5 статті 263 ЦПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Comments