Застосовуємо найновішу судову практику для найкращого результату.
Мова буде йти про підстави для віднесення платників до переліку ризикованих (п. 8 критеріїв Порядку №1165).
Наразі вся наявна судова практика, на яку в більшості здійснювалось посилання, викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2020 у справі №520/5168/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 17.07.2020 у справі №280/1098/19 є неактуальною у зв`язку із тим, що вона стосується іншого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, а не нового Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (Далі – Порядок №1165).
У зв’язку з цим Верховним Судом 05.01.2021 були ухвалені постанови на основі вже нового Порядку №1165.
Основні висновки зроблені Верховним Судом:
1. Порядок №1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Зокрема, право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
2. У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, часто контролюючими органами допускаються такі помилки:
- не вказується, на підставі чого приймаються ті чи інші рішення;
- в рядку «Податкова інформація» не зазначається суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішень;
- не ідентифікуються і конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Натомість контролюючим органом просто цитується зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. В таких випадках, оспорюванні рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення осіб до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
3. У судах контролюючі органи (як правило є Відповідачами) не надають належних та допустимих доказів, які вказували б на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовлюють включення осіб до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
В разі ж ненадання жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, підстави для віднесення підприємства/особи до пункту 8 Критеріїв ризиковості – відсутні.
Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
За консультацією телефонуйте нам або просто зараз пишіть у ЧАТ
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
Заблокована Податкова Накладна. Що робити? | Податковий Адвокат Частки Учасників ТОВ. Чи Потрібно Визначати у Статуті Товариства?