Командир військової частини наказав виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу (2 роки) без урахування періоду попередньої служби (17 років 11 місяців).
Вважаємо наказ командира частини в частині неврахування періоду попередньої служби є незаконним виходячи з наступного.
Частина 5 статті 17 Конституції України гарантує, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз.1 п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закону) військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 статті 15 Закону у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Абзац 4 пункт 2 статті 15 Закону встановлює, що виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 була затверджена «Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» (далі - Інструкція), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України.
Згідно із пунктом 3 розділу I Інструкції грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXІІ Інструкції строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Пунктом 1 вказаної Постанови встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в Національній поліції України.
Наш клієнт проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно наказу його було звільнено у запас за пп. 6 п.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Станом на день звільнення він мав календарну вислугу років - 17 років 11 місяців 10 днів.
Як вбачається із довідки, наданої Управлінням фінансового забезпечення при звільненні мені йому одноразова грошова допомога не призначалась та не виплачувалась.
У подальшому він проходив військову службу у військовій частині НГУ.
Згідно із пп. «б», п. 2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» мене було звільнено з військової служби у запас за станом здоров’я.
Відповідно до наказу командира військової частини усього мій його час служби в календарному обчисленні становив 19 років 11 місяців 02 дні.
Оскільки під час попереднього мого звільнення зі служби в Національній поліції України він не набув право на отримання одноразової грошової допомоги, то відповідно до абз.6 п.2 ст.15 Закону має право на виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням періоду попередньої служби.
З урахуванням вищевикладеного, наказ командира військової частини військової частини в частині виплати одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування періоду попередньої служби нами був оскаржений до суду.
У разі, якщо Ви потребуєте отримати консультацію військового адвоката, телефонуйте намза телефонами, зазначеними