В цьому пості розглянемо які порушення допускаються при освідуванні особи на стан спяніння, у чому дії правоохоронців визнаються незаконними та інше. Буде цікаво!
Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Також вказаною статтею передбачено настання відповідальності за відмову від проходження огляду на предмет перевірки перебування особи в стані сп’яніння.
Командою Подільською юридичного центру у 2017-2019 роках здійснено захист клієнтів у 21 справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП при цьому у 19 справах, що складає 90%, рішеннями судів осіб було визнано невинуватими у вчиненні даного виду правопорушення або провадження закрито з інших підстав.
Виходячи з нашої практики, в даній статті спробуємо навести окремі особливості, притаманні для розгляду вказаної категорії справ, що будуть корисні для організації свого захисту в суді.
Наш автоадвоакт у окремій статті ми вже розповідали як діяти якщо попав в ДТП
1. Справи за звинуваченням особи у перебуванні в стані наркотичного сп’яніння:
1.1.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок направлення та проведення освідування на предмет виявлення ознак наркотичного сп’яніння регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 з відповідними змінами та доповненнями (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858) (Далі – Інструкція).
Відповідно до п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом Інструкції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 10 Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п. 15 Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 Інструкції).
Пункт 17 Інструкцій визначає, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до п. 20 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Інструкції).
Тобто, вказаними спеціальними підзаконними нормативно правовими актами визначено чіткий порядок проведення медичного огляду осіб на стан сп’яніння, який є обов’язковим до виконання.
При цьому з системного аналізу вказаних норм законодавства чітко видно, що результати аналізу на стан наркотичного сп’яніння мають бути готові в день здачі аналізу, про що цього ж дня має бути складений акт медичного огляду та в присутності працівника поліції висновок результатів медичного огляду. Такий висновок цього ж дня медичним працівником в присутності працівника органу поліції, який доставив особу на освідування, має бути вручений такій особі. При цьому в разі виявлення за результатами медичного огляду перебування особи в стані наркотичного сп’яніння, невідкладно має бути складений протокол про вчинення такою особою адміністративного правопорушення, в такої особи має бути вилучено посвідчення водія, її відсторонено від керування транспортним засобом та викликано особу, яка зможе керувати транспортним засобом правопорушника.
Разом з тим непоодинокими є факти, коли огляд щодо особи проводиться з грубим порушенням вище вказаних вимог.
До прикладу, в порушення вимог п. 10 Інструкції біологічне середовище для лабораторного дослідження було відібрано в одну ємкість, в той час, коли мало бути відібране в дві.
В порушення вимог п.п. 17, 20 Інструкції висновок в цей же день – безпосередньо після огляду, виготовлений не був та його зміст щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння особі цього ж дня не повідомлявся, сам висновок під підпис поліцейському, та оглянутій особі, не вручався. В порушення вимог ст. 266 КУпАП висновок був складений не в присутності поліцейського, який доставив особу на огляд. Вказане зокрема підтверджується відповідним Висновком, де чітко видно що він був виготовлений не безпосередньо після огляду, а лише через кілька днів після цього. В такому висновку відсутні записи про його складання в присутності поліцейського, про повідомлення особи про результати огляду безпосередньо після огляду в присутності поліцейського, який її доставив, про вручення особі копії висновку.
Такі грубі порушення допущенні під час медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння сприяють обмеженню права особи на захист. Адже на момент виготовлення Висновку про результати мого медичного огляду така особа автоматично позбавляється можливості оспорити його результати та пройти повторний медичний огляд. Можливість оспорити такий висновок обмежується і тим, що результати біологічної речовини, яка була піддана аналізу, в другу ємність, яка зберігається протягом 90 днів, не відбиралася.
За вказаних обставин, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції такий Висновок щодо результатів медичного огляду вважаються недійсними, а тому не може бути використаний як доказ в суді.
Посилання на рішення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66282439
1.2.
Пунктом 7 Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп’яніння (п. 8 Інструкції).
Згідно п. 10 Інструкції, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Відповідно до п. 12 Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Разом з тим, п. 13 Інструкції визначає, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Мають місце випадки, коли при спробі здати для дослідження зразок сечі, особа не може цього зробити в силу фізіологічних обставин. В такому випадку працівники поліції розцінюють це як відмова від проходження огляду.
Однак в такому випадку вказане потрібно відобразити в складеному протоколі в графі «Пояснення особи…». Адже це по своїй суті не є відмовою від проходження огляду.
При цьому потрібно наполягати аби взяли зразки крові для проведення відповідного дослідження, та в разі відмови у цьому, також про це зазначити в своїх поясненнях у протоколі.
Стаття 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності у тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Граматичний аналіз вимог вказаної статті вказує на те, що під відмовою від проходження огляду законодавцем в ст. 130 КУпАП закладено умисну та свідому дію особи, виражену у небажанні вчиняти активні дії для проходження огляду на стан сп’яніння, за умови наявності для цього усіх необхідних умов.
У той самий час вище описані дії не можуть бути кваліфіковані саме як відмова від проходження огляду на стан сп’яніння, оскільки в такому випадку особа не відмовляється від огляду, а не здача нею біологічної речовини в об’ємі, достатньому для аналізу, не залежала від її волі.
Посилання на рішення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85906146
1.3. Корисна інформація:
Згідно даних Державної установи «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України», терміни виведення наркотичних речовин з крові становлять:
· Марихуана, гашиш - 1 – 10 тижнів;
· Кокаїн - 2 – 10 днів;
· Екстазі - 1,5 – 2 дні;
· Героїн (діацетилморфін) – від 3 до 5 днів;
· Амфетамін, метамфітамін – 2 – 4 дня;
· Метморфін (МЕТ) – 24 – 48 год.
Згідно загально прийнятих медичних нормативів, залишки наркотичної речовини в сечі людини зберігаються протягом часу:
· Метамфетаміни - від 2 до 10 днів (час залежить від частоти вживання)
· Каннабіноїди - від 2 до 4 днів
· Метаболіти кокаїну - від 2 до 4 днів
· Фенциклідин - від 14 до 30 днів (довше у хронічних споживачів)
· Опіати - до 2 днів
· Барбітурати - від 1 дня до 3 тижнів (в залежності від тривалості впливу)
· Бензодіазепіни - від 3 днів до 6 тижнів (довше у хронічних споживачів)
· Метадон - 3 дні
· Пропоксифен - від 6 годин до 2 днів.
2. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу, який не відноситься до числа дозволених для застосування Газоаналізаторів на території України, не є сертифікований та його показники не можуть вважатися допустимим доказом.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager» Alcotest 6810.
Порядок огляду на стан сп'яніння встановлений статтею 266 КУпАП, відповідно до ч. 2 якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Згідно з п.5 Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції встановлено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстанартом.
У відповідності до пунктів 3 та 9 Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з п. 22 вказаної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Для виконання функцій та завдань, які покладені на Департамент патрульної поліції та з метою їх реалізації, використовуються прилади Dräger Аlcotest 6820, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (Свідоцтво №14455/2014 від 29.12.2014 наказ МОЗ України № 1529 від 29.12.2014р.). Виробник приладів гарантує, що дані прилади були виготовлені за найвищими стандартами компанії Dräger Safery AG & Co. KGaA Revalstraße 1, 23560 Lübeck, Germany (Німеччина) (далі – компанія Dräger).
Відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, до дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належать: Газоаналізатор Drager Alcotest 3000, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820, Газоаналізатор Drager Alcotest з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest XT.
Вказані прилади зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року N 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» на підставі висновків експертизи (випробувань) та рекомендацій Науково-експертної ради з питань державної реєстрації медичних виробів (протокол від 26.12.2014 N 13).
При цьому, Газоаналізатор Drager Alcotest 6810 в переліку сертифікованих, а отже і дозволених для використання, не значиться. Термін дії сертифікату на даний прилад закінчився 10.02.2015.
Таким чином, огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Газоаналізатор Drager Alcotest 6810, який не відноситься до числа дозволених для застосування Газоаналізаторів на території України. А тому показники Газоаналізатору Drager Alcotest 6810 відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції вважаються недійсними та не можуть вважатися допустимим доказом.
Посилання на рішення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80619378
3. Порушено порядок направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі.
Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідного до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Порядок огляду на стан сп'яніння встановлений статтею 266 КУпАП, відповідно до ч. 2 якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто, нормативно-правовими актами визначений послідовний алгоритм дій фіксування вчинення адміністративного правопорушення, який є обов’язковим та має бути дотриманий.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, особі не було запропоновано на місці пройти перевірку на предмет перебування в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, з застосуванням спеціальних технічних засобів, в присутності двох свідків. В даному протоколі взагалі відсутні відомості про свідків події.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що особа на місці зупинки транспортного засобу відмовилася від проходження на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Хоча п. 6 вищезазначеної Інструкції зазначає, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Слід зазначити, що лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами (п. 7 Інструкції).
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
4. Обов’язкова умова проведення огляду – наявність двох свідків.
Стаття 256 КУпАП визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим в протоколі не міститься відомостей про свідків фіксування адміністративного правопорушення, обов’язковість наявності яких визначена ст. 266 КУпАП, що також вказує на невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП а також на порушення порядку огляду водія на стан сп’яніння.
Посилання на рішення: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85906146
5. Порушення вимог щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення:
5.1.
Стаття 256 КУпАП визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим мають місце факти, коли в складеному щодо особи протоколі, який направлений до суду, існують розбіжності з другим примірником протоколу, який було вручено особі на місці. До прикладу на час підписання протоколу в графі «До протоколу долучаються» були відсутні будь-які записи про долучення до матеріалів справи доказів – чеків, актів, пояснень тощо.
Поряд з цим, представлений патрульною поліцією до суд протокол в графі «До протоколу долучаються» містить запис про долучення до протоколу пояснень свідків, рапорту, чеку Драгер. Тобто існує розбіжність між протоколом представленим поліцією в суд, та протоколом складеним на місці вчинення адміністративного правопорушення, який був підписаний працівником поліції, правопорушником, свідками та копія якого була вручена правопорушнику.
Вказане свідчить про подальше, вже після складання та підписання протоколу, внесення змін працівником поліції в даний офіційний документ, що не передбачено законом та порушує норми процесуального права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5.2.
Стаття 256 КУпАП визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення, в якому окрім іншого зазначається: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Стаття 130 КУпАП містить в собі 6 частин, які передбачають 6 окремих складів адміністративних правопорушень і різні санкції.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції при його складанні не зазначено частину статті 130 КУпАП, яка ставиться особі у вину.
А тому протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.
До компетенції суддів, згідно зі ст. 221 КУпАП, відноситься лише розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених зазначеними в ній статтями цього Кодексу. Питання складення протоколу про адміністративне правопорушення відноситься виключно до відання уповноважених на те осіб, передбачених ст. 255 КУпАП та іншими законами.
Таким чином, виконання вимог ч. 1 ст. 257 КУпАП, щодо надіслання протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, можливо лише після складення уповноваженою особою протоколу, що відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП.
З огляду на викладене, встановлена у даній справі невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП унеможливлювала подальший розгляд справи та була підставою для повернення протоколу для належного його оформлення.
При цьому суд першої інстанції при підготовці справи до розгляду даному факту оцінки не дав, чим допустив порушення норм процесуального права – ст. 278 КУпАП.
Більше того, самостійне визначення судом кваліфікації адміністративного правопорушення, який Постановою визнав мене винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КУпАП, в той час як в протоколі про адміністративне правопорушення була зазначена ст. 130 КУпАП (без частини), нівелює принцип незалежності та неупередженості суду при розгляді справи. Адже такими діями фактично суд переклав на себе обов’язок обвинувачення, замість того щоб забезпечити здійснення провадження у справі на основі суворого дотримання законності.
Посилання на рішення:
Підсумовуючи викладене, звертаю увагу, що в даній статті наведенні лише окремі вибірки, знання яких дає можливість особі, зокрема на стадії фіксування адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, сформувати свою поведінку а також правильно викласти свої пояснення (зауваження) до протоколу, що створить фундамент для подальшого успішного захисту в суді. Разом з тим позитивний результат судового розгляду справи залежить від вірної організації Вашого захисту, що безумовно потребує кваліфікованої допомоги адвоката.
Консультацію адвоката можна замовити за посиланням